КОКАИН Колумбийский Коряжма

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Подофигел, наркоманские друзья! С вами общается самый крутой и железный наркоман из всех! Ну что, готовы влететь в мир наркотиков вместе со мной? Сегодня я расскажу вам историю про то, как я купил кокаин и сдал на водительские права! Вот так начинается мой недавний закладочный путь к наслаждениям. Вы же знаете, что я всегда припариваюсь по полной программе. Так что этот раз не стал исключением! Короче, ребята, одним прекрасным вечером, когда головняки наконец успокоились, я и решил пойти по своему любимому делу – искать новые приключения. Сидел я значит в своей уютной комнатке, разглядывал закладки и думал, какую штуку бы мне попробовать на этот раз. Вдруг мне в голову пришла мысль – кокаин! Зараза этот фентанил уже поднадоел, а вот кокаин никогда не подводил. Ну, я и пошел прошерстить свои надежные источники. Прочесывал я все закладки на своем любимом айфоне, пока не обнаружил информацию о дилере, который мог мне помочь. Позвонил ему, и он сразу все уловил. Договорились о месте и времени встречи. Знаете, как говорится, когда дело о главном – не стоит протирать пятки. И я сразу пошел туда, где происходили все эти нелегальные делишки. Пришел я такой к указанному месту, и уже тут мои широкие наркоманские глазки, подогретые припариваниемся, резко привлеклись к парню, который ждал меня. Он выглядел так, будто только что съел пол-аптеки амфика! Знаешь, это такое наркоманское знакомство – когда ты видишь другого наркомана и понимаешь, что у вас одни и те же хохотунчики и веселое настроение! Ну, ладно, перейдем к главному. Парень достал пачку из своего кармана и говорит, что это кокаин. Вот тут-то я и решил проверить качество товара. Взял я шприц и, как обычно, сделал проверочный укол. Ну, друзья, у меня кожа зашевелилась от этого

кайфа

! Фух, ну наконец-то настоящий кокаин! Я сразу же купил этот чудесный порошок и решил пойти домой, чтобы быстрее втрихметриться в реальность этого мира.

Но вот незадача!

Когда я вышел на улицу, мне вспомнилось, что у меня пока нет водительских прав! Не мог же я покидать без помощи эйч! Надо же как-то исправить эту проблему. Тут меня осенило! Я же могу сдать на права без проблем, ведь наркотики всегда придают уверенности! Я сразу же поехал в автошколу, где мне предложили практическое обучение. Ха, какие головняки, думал я, обкатываясь на машине под воздействием кокаина! Все было так просто и беззаботно! И вот, после пары недельных занятий, я сдал на водительские права. Друзья, представляете, я теперь официально наркоман на дорогах! И безусловно, мои наркоманские глазки, полные припаривающегося кокаина, сияют от счастья и радости!

Так что, дорогие наркоманы, я горжусь своими новыми достижениями – купил кокаин и сдал на водительские права!

И на этом пожалуй закончу свою историю, дорогие наркоманы.